Низькому - що ті ступені - хоч вищий, хоч найвищий?
від них же він ставатиме лиш нижчим і найнижчим...
до щастя найближчий той, хто ніколи в житті його і близько не бачив.
Степан Павленко
Наказовий спосіб у вірші
Вірш у двох кольорах
Коли де-небудь квітку бачу,
"Зірви!" - кричить мені,аж плаче.
Повз деревце іду зелене:
"Зламай!" - схиляється до мене.
В гніздечку пташку стріну в гаї:
"Зжени!" - мерщій мене благає.
"Забий!" - з болота жабка просить.
"Замуч!" - цвіркун сюркоче в просі...
І так - кругом. Здуріти можна!
Вертаю в дім увесь тривожний.
Але мовчу про те,що є,
А тато ремінь дістає...
Е ні,негарний вірш такий.
Хай краще буде - навпаки!
Повз деревце іду зелене:
"Привіт!" схиляється до мене.
В гніздечку пташку стріну в гаї -
питає пташки: "Як ся маєш?"
"Спочинь", - з болота жабка просить.
"Всміхнись!" - цвіркун сюркоче в просі...
Який же світ кругом чудовий!
Додому йду в добрі й любові.
А вдома тато й мама є.
І щастя це - усе моє!
Степан Павленко
Степан Павленко
Немає коментарів:
Дописати коментар